Клінічний випадок: Короткострокова КПТ при генералізованому тривожному розладі та панічних атаках

Опис успішного лікування 34-річної пацієнтки з ГТР та панічними атаками за допомогою 16 сесій когнітивно-поведінкової терапії. Стаття розкриває ключові етапи роботи: від когнітивної реструктуризації до інтероцептивної експозиції та релаксаційних технік.

Клінічний випадок: Короткострокова когнітивно-поведінкова терапія при генералізованому тривожному розладі з елементами панічних атак. У статті представлено опис клінічного випадку 34-річної жінки з генералізованим тривожним розладом (ГТР) та епізодичними панічними атаками. Застосовано структурований протокол короткострокової когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) протягом 16 сесій. У результаті терапії досягнуто значного зниження рівня тривоги (з 28 до 9 балів за шкалою GAD-7), припинення панічних атак та відновлення соціальної та професійної активності. Обговорюються ключові техніки КПТ: когнітивна реструктуризація, експозиція, релаксаційні техніки та поведінкові експерименти. Анамнез. Пацієнтка К., 34 роки, звернулася до клінічного пихолога у грудні 2025 року зі скаргами на постійну тривогу, труднощі з концентрацією, безсоння, м’язову напругу та епізодичні панічні атаки (2–3 рази на тиждень). Основні скарги: Постійне «прокручування» негативних сценаріїв («а що, якщо я втрачу роботу?», «а що, якщо щось трапиться через війну?»). Фізичні прояви: серцебиття, задишка, тремор, «ком у горлі». Поведінкові наслідки: уникання зустрічей з клієнтами, надмірний контроль за сім'єю, відмова від подорожей. Терапія проводилася протягом 16 тижнів (1 сесія на тиждень, тривалістю 55 хвилин). Використано стандартний протокол КПТ для ГТР. Етапи терапії: Сесії 1–2: Психоедукація, встановлення терапевтичного альянсу, формулювання цілей («знизити тривогу до рівня, коли вона не заважатиме роботі та сім’ї»). Пацієнтка навчилася вести щоденник думок і емоцій. Сесії 3–7: Когнітивна реструктуризація. Виявлення та оскарження автоматичних думок за допомогою Сократичного діалогу. Поведінкові експерименти (наприклад, «відпустити» контроль за розкладом дитини на 2 години та зафіксувати результат). Техніка «декатастрофізації»: «Що найгірше може статися? Наскільки це ймовірно? Як я впораюся?». Сесії 8–12: Експозиція та запобігання реакціям. Ієрархія тривожних ситуацій (від найменш до найбільш лякаючих). Інтероцептивна експозиція (навмисне викликання симптомів панічної атаки — швидке дихання, фізичне навантаження). Поступова експозиція in vivo (участь у зустрічах з клієнтами без надмірної підготовки). Сесії 13–15: Навчання релаксаційним технікам (прогресивна м’язова релаксація Джекобсона, дихальні вправи 4-7-8), робота з майндфулнес для відсторонення від «прокручування» думок. Сесія 16: Підсумок, профілактика рецидивів, планування самостійної практики. Результати Після 16 сесій: GAD-7: з 28 → 9 балів (клінічно значуще покращення). Панічні атаки: припинилися повністю після 10-ї сесії. Пацієнтка повернулася до повноцінної роботи, відновила соціальні контакти, покращився сон. За словами К.: «Я вперше за багато місяців відчуваю, що можу жити, а не постійно чекати катастрофи». Результати узгоджуються з численними мета-аналізами, які підтверджують високу ефективність КПТ при тривожних розладах (ремісія у 50–70% випадків). Висновок Когнітивно-поведінкова терапія дозволяє ефективно та швидко допомагати людям повертатися до повноцінного життя. Раннє звернення та системна робота з думками, емоціями та поведінкою дають стійкий результат. Описаний клінічний випадок є узагальненим і анонімізованим з метою збереження конфіденційності пацієнтки. Будь-яка схожість з реальними особами є випадковою.